Коваленко Едуард Володимирович

Коваленко Едуард Владимирович

 
 
 
 
Б І О Г Р А Ф І Я

Коваленка Едуарда Володимировича

Коваленко Едуард Володимирович, народився 17 жовтня 1965 року в місті Генічеську, Херсонської області в родині славетних військових полковників. В трьох поколіннях прадіди були козацькими полковниками в Чигирині. Рідний дід Іван Матвеєвич Коваленко був повним Георгіївським кавалером, котрий був репресований органами НКВС у 1936 році та розстріляний за створення організації ветеранів Білої гвардії. Два двоюрідних діда були героями Громадянської війни (один був першим начальником міліції в м. Генічеську, другий першим комісаром в цьому ж місті). Вони тримали оборону міста ще з п’ятьма патріотами від Англо-французьких інтервентів, які намагалися висадити десант з моря. Оборона тривала три доби, після чого їх оточили, та порубали шаблями. Зараз у Генічеську є їх братська могила та названа на їх честь вулиця Братів Коваленків. Під час другої світової війни дядько та тітка були подвійними розвідниками, та в 1943 році були розстріляні біля Генічеську німцями. Батько – Коваленко Володимир Іванович заслужений педагог України. Мати – Коваленко Лідія Григорівна працювала медичним співробітником. Взагалі по діду рід бере свій початок від славетного роду Рюріка, по бабці з Москви, з роду Дашкових.

В 1982 році Едуард Володимирович Коваленко закінчив середню школу №6 міста Генічеська. Одночасно закінчив музичну школу по класу фортепіано та художню школу. З 1983 до 1985 проходив військову службу в групі радянських військ у Німеччині (ГСВГ) командиром диверсійної — розвідувальної групи ВДВ. У 1986 вступив до Херсонського педагогічного інституту за спеціальністю психологія та методика виховання. Також 2002 році закінчив Таврійську державну агротехнічну академію, за фахом економіка та управління.

В 90-х роках займався підприємницькою діяльністю. Заснував декілька виробничих-комерційних фірм, чим створив декілька сотень робочих місць. На протязі цієї діяльності переконався в тому, що створюється велика прірва між багатими та бідними. Такий стан речей починає все більше занепокоювати Едуарда Володимировича. Тому став вибір між особистим збагаченням чи добробутом людей, Коваленко Едуард Володимирович залишає бізнес та починаю займатися громадською діяльністю.

З 2000 року бере активну участь у діяльності «Форуму Національного Порятунку» та акції протесту «Україна без Кучми». Також з 2000 року вступає до партії Українська Національна Асамблея, яка на той час була єдиною політичною силою, що виступала проти діючої влади та олігархічних кланів. З 2001 по 2005 рік очолює Політраду політичної партії Української Національної Асамблеї, а з 2003 по 15 жовтня 2005 року — Голова партії Українська Національна Асамблея. За цей час під керівництвом Коваленко Едуарда Володимировича партія Українська Національна Асамблея змінює свій курс з радикального українського націоналізму, на слов’янський соціальний патріотизм в основі котрого панслов’янська ідея.

На виборах 2004 року виступив проти кандидата в Президенти України В.А.Ющенка, провівши ряд масштабних акцій. За що в 2005 році шляхом адміністративних маніпуляцій був звинувачений в організації масових безпорядків та по сфальсифікованій кримінальний справі був заарештований. Внаслідок чого провів півроку під слідством у Лук’янівській тюрмі (СІЗО №13). За час перебування під арештом, під керуванням перших осіб держави було проведено нелегітимний з’їзд політичної партії Українська Національна Асамблея, де було переобрано керівництво партії. Простіше кажучи — партія була вкрадена. Але під час перебування в тюрми у Коваленка Е.В. виникла ідея перейменувати партію Українська Національна Асамблея в партію СПАС.

Після виходу з тюрми в жовтні 2005 року Едуард Коваленко був ініціатором створення слов’янського громадського руху СПАС (Соціал-Патріотична Асамблея Слов’ян), який бореться за права слов’ян та столицю слов’янства – місто Київ.

29 січня 2006 року відбувається Установчий з’їзд політичної партії «Соціал-Патріотична Асамблея Слов’ян», на якому Коваленка Едуарда Володимировича одноголосно обирають Головою політичної партії «Соціал-Патріотична Асамблея Слов’ян». СПАС сповідую слов’янську єдність та соціальну справедливість. 14 лютого 2006 року Міністерство юстиції України підтверджує легітимність з’їзду та новобраного голови.

Коваленко Едуард Володимирович, як справжній слов’янин, як капітан запаса, має спортивні захоплення, а саме є кандидатом в мастера спорту по дзю-до, з плавання. Також захоплюється філософією, психологією, художнім мистецтвом та історією.