Архив автора: administrator

1 Мая – Международный день солидарности трудящихся!

Весь достаток человечества создается трудящимися. Крылатый лозунг «Мир! Труд! Май!» вызывает светлые, радостные ассоциации в душе!

Только благодаря трудящимся всего человечества создаются блага цивилизации. Но мы не должны забывать, что олигархи эксплуатируют трудящихся во многих странах мира. Они наживаються и богатеют за счет труда простих людей.
Партия СПАС боролась, борется и будет бороться за права простих тружеников!

Лидер партии СПАС Эдуард Коваленко за весь период своей политической борьбы отстаивал интересы простого народа. За это правящий олигархический режим неоднократно садил его в тюремные застенки. Вот и сейчас, Эдуард Коваленко, уже 3 года находится в тюремном заключении только за то, что он борется за мирное небо над Донбассом и право людей на труд.
Есть уверенность в том, что справедливость восторжествует и трудящиеся будут сами распоряжаться ресурсами и прибылью, которую они зарабатывают, а алчные олигархи будут отстранены от возможности наживаться на труде простого народа.

Необходимо всегда помнить, что ни государство создает народ, а народ создает государство!
Партия СПАС объединяет всех людей простого труда. Желающие поддержать партию СПАС на выборах в Верховный Совет Украины, которые состояться 25 октября 2019 года, могут обращаться по телефону 0973812530

Поздравляем всех с празником 1 Мая!
Мир! Труд! Май!

Необходима финансовая поддержка на борьбу против олигархического режима, информационную, правозащитную деятельность и на развитие партии СПАС.
Средства можно переводить на мобильный телефон 0973812530

Слава Солнцу!
Свету Слава!
Свободу политзаключенным!

Поздравляем с Великим Днем возрождения природы – Пасхой!

До прихода христианства на Русь этот праздник назывался Великий День (Возрождение природы). Он каждый год праздновался в первое полнолуние после весеннего равноденствия. На капищах проводились обряды и веселье, пекли куличи, как фаллический символ, отваривали яйца и на них писались послания богам (так называемые писанки).

С приходом христианства на Русь праздник переименовали. И назвали его Пасхой. Для удобства его начали праздновать в первое воскресенье после первого полнолуния после весеннего равноденствия. Поэтому каждый год он празднуется в разные даты. И смысл этого праздника приобрел другое значение, означающее возрождения Христа.

Но, в общем, мы понимаем, что в Великий День празднуется возрождение, воскрешение и просветление в нашей жизни.
Это праздник должен не разъединять, а объединять всех людей стремящихся к светлому, радостному и солнечному.
Всех с Великим Днем!

Необходима финансовая поддержка на борьбу против олигархического режима, информационную, правозащитную деятельность и на развитие партии СПАС.
Средства можно переводить на мобильный телефон 0973812530

Слава Солнцу!
Свету Слава!
Свободу политзаключенным!

Такой текст заявления политзаключенный лидер партии СПАС Эдуард Коваленко рассылает в посольства и правозащитные организации всего мира из Криворожской исправительной колонии № 80 усиленного режима


Заявление
Заявляю Вам, что меня незаконно осудила власть Украины, по политической статье 114-1 УК Украины, за мои высказывания на митингах против войны, за мир на Донбассе и против олигархической, коррумпированной власти Украины. Тем самым нарушая международный закон, статью 10 Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод, которое устанавливает право каждого человека на свободу слова и на вольное выражение своих взглядов и убеждений, статью 11 Европейской конвенции о свободе собраний. А также в отношении меня нарушена статья 34 Конституции Украины, в которой гарантируется право каждому на свободу мысли и слова, на свободное выражение своих взглядов и убеждений.
Я, также заявляю, что относительно меня, как руководителя политической партии СПАС, действует статья 112 и статья 346 УК Украины, которые обеспечивают мои права и особый статус как государственного и общественного деятеля, грубо нарушены действующей властью Украины.

Я единственный в Украине, осужденный по статье 114-1 КУ Украины.

Более того приговор относительно меня был вынесен судом, в ускоренном формате, после того как я заявил о своем намерении избираться на должность Президента Украины во время выборов 2019 года, и начал агитационную деятельность.
Международные правозащитные и общественные организации, за мою борьбу против войны, за мир, объявили меня «Голубем Мира!» и «Узником Совести!»
Я на данный момент являюсь политзаключенным в Украине, факт который скрывает от общественности власть Украины.
Обращаю Ваше внимание на такие события. 13.02.2018 года я объявил голодовку в знак протеста с требованиями. Но через 100 дней голодовки, в связи с ухудшением состояния здоровья и игнорированием этого факта руководством Киевского следственного изолятора, где я в тот период времени находился в заключении, я перешел на частичное голодание, которое продлилось до решения Верховным Судом Украины 26.02.2019 года оставить незаконный и сфабрикованный приговор без изменений. В ускоренном порядке, без всяких на то объяснений, меня этапировали из Киевского следственного изолятора, лишив тем самым возможности напрямую общаться с правозащитными и общественными организациями всего Мира, и компетентными органами власти Украины.
Выдвинутые мною требования следующие:
1. Выполнить Минские соглашения и незамедлительно произвести обмен военнопленных и осужденных, которые имеют отношение к конфликту на Донбассе, и амнистировать их.
2. Освободить из-под стражи и полностью оправдать всех политзаключенных, обвиняемых и осужденных после государственного переворота в Украине 2014 года, по надуманным преступлениям с политическими мотивами.

3. Прекратить репрессии и преследования в отношении лиц и СМИ, свободно высказывающих свои политические убеждения, и тех, кто проводит свободные собрания граждан, согласно демократическим принципам цивилизованного человечества всего Мира. Привлечь внимание Всемирных СМИ и международных правозащитных организаций к проблеме политзаключенных в Украине.

Я подал кассационную жалобу на приговор первой инстанции и решение второй инстанции в Верховный Суд Украины. Ее рассмотрение состоялось в 26 февраля 2019 года. В итоге им было принято незаконное и заангажированное администрацией президента Украины Порошенко решение. По указанию и под давлением антинародного режима Порошенко П.А. и антидемократической власти Украины Верховный Суд Украины оставил без изменений приговор, в виде лишения меня свободы сроком на пять лет, за то, что я выступил против братоубийственной войны на Донбассе, и предложил мирное решение конфликта.

В заключении я уже нахожусь с 15 мая 2017 года. Правозащитной организацией «Хельсинская группа» поданы документы в ЕСПЧ (Европейский Суд по Правам Человека), для рассмотрения и восстановления справедливости. Она заключается в том, что должен быть отменен приговор в отношении меня по сфабрикованной и политической статье 114-1 УК Украины. Признать меня невиновным и полностью оправдать.

Важно мнение действующего судьи Верховного Суда Украины Бущенко Аркадия Петровича, который в числе других членов коллегии рассматривал дело в отношении меня 26.02.2019 года в Верховном Суде Украины. И 13.03 2019 года опубликовал свое личное мнение, в котором юридически обосновал и аргументировал позицию о том, что меня необходимо признать невиновным и полностью оправдать по незаконным и сфабрикованным обвинениям.

Прошу Вас поддержать основы справедливости демократического общества, закрепленные в статье 7 Европейской Конвенции и обратить Ваше внимание на нарушение законности при рассмотрении политическизаангажированного дела в отношении меня по статье 114-1 Уголовного Кодекса Украины (препятствие деятельности Вооруженным Силам Украины в особый период) Верховным Судом Украины.

Сама трактовка статьи 114-1 УК Украины противоречит международным демократическим законам и Европейской Конвенции. А борьба за мир и демократию являются основным приоритетом современного цивилизованного общества всего Мира.

Искренне надеюсь на Вашу поддержку и сотрудничество в борьбе за Мир во всем Мире!

Необходима финансовая поддержка на борьбу против олигархического режима, адвокатскую, информационную и правозащитную деятельность.
Средства можно переводить на мобильный телефон 0973812530

Коваленко — народный президент!
Слава Солнцу!
Свету Слава!
Олигархов на нары!

Пять лет тюрьмы за речь на митинге. Верховный суд впервые одобрил приговор за протесты против мобилизации

В украинском уголовном праве появился опасный прецедент. Верховный суд подтвердил приговор Генического суда Херсонской области, которым местный политик Эдуард Коваленко был приговорен к пяти годам лишения свободы за призывы против мобилизации.

«Страна» решила изучить этот и похожие приговоры.

Пять лет за выступление на митинге

В начале 2015 года по Украине прокатилась волна стихийных митингов против мобилизации. Многие их участники попали под каток репрессий. Однако обвинительные приговоры по статье 114-1 Уголовного кодекса «Препятствование законной деятельности Вооруженных Сил Украины и других военных формирований» до сих пор большая редкость.

Самый громкий приговор по данной статье был вынесен западноукраинскому журналисту Руслану Коцабе за видеоролик против мобилизации. Однако приговор был отменен апелляционным судом Ивано-Франковской области, и Коцабу выпустили из-за решетки.

Затем Верховный Суд по процедурным моментам отменил апелляционное решение, и судебная волокита тянется до сих пор. Как сообщала «Страна», дело Руслана Коцабы начнут рассматривать с самого начала. Но при этом Руслан Коцаба хотя бы находится на свободе.

Но есть и другие фигуранты дел по 114-1 статье УК, которым повезло значительно меньше. Среди них — малоизвестный политик из Геническа Эдуард Коваленко.

Фабула его дела достаточно проста. Как сказано в приговоре, он выступил 27 января 2015 года на стихийном митинге возле военкомата в Геническе. Через громкоговоритель он обратился с призывом к остановке мобилизации путем перекрытия дорог, взятия штурмом военкоматов, райотделов милиции и всех органов власти.

В приговоре процитирован текст выступления Коваленко:

«Приветствую всех участников борьбы за счастье трудового славянского народа. Мы понимаем, что идет сейчас братоубийственная война. Мы здесь собрались для того, чтобы показать, что мы недовольны этим.

Мы выставляем ультиматум. Если не остановят мобилизацию на территории Украины мы перекроем дороги, возьмем штурмом военкоматы, райотделы милиции, и все остальные органы власти.

Поэтому все, кто заинтересован, чтобы его родные и близкие остались живыми, должны вместе собраться, мобилизоваться против мобилизации»:

Источник: reyestr.court.gov.ua

Кто такой Эдуард Коваленко

Житель Геническа Эдуард Коваленко давно участвует в радикальных политических движениях. После участия в акциях «Украина без Кучмы» в 2001 году он возглавил небольшую националистическую партию «Украинская национальная ассамблея» (УНА). За время его руководства идеология партии изменилась: вместо украинского национализма организация стала отстаивать панславянские патриотические идеи.

Эдуард Коваленко. Фото: youtube.com/17 News

На выборах президента в 2004 году Коваленко выступил против Ющенко, проведя ряд акций. В результате в 2005 году Коваленко полгода провел в Лукьяновском СИЗО за организацию массовых беспорядков. За это время в УНА сменилось руководство и партия снова встала на путь украинского национализма.

После выхода из тюрьмы в октябре 2005 года Эдуард Коваленко создал свою организацию СПАС (Социал-Патриотическая Ассамблея Славян), которая исповедует идеи объединения славян (панславянизма).

За выступление на митинге Коваленко получил пять лет тюрьмы

Выступление Эдуарда Коваленко на митинге перед военкоматом Геническа прокуроры квалифицировали сразу по двум статьям Уголовного кодекса:

— публичные призывы к препятствованию законной деятельности Вооруженных Сил Украины и других военных формирований в особый период (ст.114-1 УК);

— публичные призывы к захвату зданий и сооружений, угрожающих общественному порядку (ст.295 УК).

За свою речь херсонский политик получил пять лет тюрьмы по статье 114-1 УК. По статье 295 УК ему дали всего три месяца, и этот срок в приговоре поглощен более длительным. В итоге, общий приговор — пять лет лишения свободы:

Источник: reyestr.court.gov.ua

За ролик на YouTube суд оправдал

Другой эпизод, который вменяли в вину Коваленко, —  это интервью российскому каналу «News front» 8 апреля 2015 года. Видео было размещено в сети YouTube под названием «Большинство людей идут в украинскую армию от безысходности».

Тогда, по мнению следствия и суда, обвиняемый «выразил негативное отношенние к проведению мобилизации на территории Украины». Еще Коваленко поставили в вину, что он «откровенно и скрыто призвал зрителей к препятствованию законной деятельности Вооруженных Сил Украины и других военных формирований в особый период».

Однако суд посчитал, что прокурор не доказал вину по этому эпизоду.  В результате суд снял обвинение по статье 114-1 УК Украины в препятствовании законной деятельности Вооруженных Сил путем размещения видеозаписи в Интернете.

Прослушка СБУ оказалась незаконной

Кроме всего прочего, обвинение строилось на материалах прослушки телефона Эдуарда Коваленко. Ее вело СБУ якобы на основании определения херсонского апелляционного суда.

Однако само определение суда в материалы дела почему-то не попало. Поэтому негласное следственное действие снятия информации с транспортных телекоммуникационных сетей, именуемое обычно «прослушкой», было признано судом незаконным. А протокол следственных действий  и компакт-диск с записями прослушки суд признал ненадлежащим доказательством и исключил из доказательной базы:

Источник: reyestr.court.gov.ua

«Негативное и презрительное отношение к власти в Украине»

Чтобы придать весомость своим обвинениям, следствие заручилось заключением не названного  специалиста Херсонского государственного университета. Именно этот безвестный «обличитель» сформулировал выводы, на котором строится все обвинение, — о призывах к действиям, которые угрожают общественному порядку и препятствуют законной деятельности Вооруженных Сил в особый период.

Пропустить через 15

Анонимный специалист из Херсонского университета выдвинул довольно странные претензии к Эдуарду Коваленко. Например, он обвинил политика в «озвучивани негативного и презрительного отношения к власти в Украине»:

Источник: reyestr.court.gov.ua

На суде свидетелем выступил военком Геническа. Он сообщил, что Эдуард Коваленко на стихийном собрании через громкоговоритель называл мобилизацию незаконной, говорил, что нужно блокировать комиссариат, отдел милиции, СБУ, районную государственную администрацию, а в случае не прекращения мобилизации взять их штурмом. Также призывал блокировать выезд автомобилей с призывниками.

Другой работник военкомата добавил, что толпа людей, которая собралась у здания военкомата состояла преимущественно из женщин. Они выражали недовольство мобилизацией, нежелание отпускать мужчин на службу. Лозунги Эдуарда Коваленко о прекращении мобилизации, захвате районного комиссариата, отделения милиции, железнодорожных путей присутствовавшие там женщины поддерживали положительными криками.

«Особое мнение» судьи Верховного суда

Приговор Генического суда был оставлен без изменений херсонским областным судом. Судьи лишь добавили новый расчет зачисления срока предварительного заключения, исходя из «закона Савченко» день за два.

Затем приговор поддержал Верховный суд. Однако один из тройки судей Верховного суда, бывший правозащитник Аркадий Бущенко, оформил свое особое мнение по данному делу.

Начинается «Особое мнение» очень оригинально — со старинного анекдота. Аркадий Бущенко вспомнил времена правления императора Александра III, когда некий Орешкин, выпив лишнего в кабаке, начал безобразничать. Чтобы его пристыдить, ему указали на портрет Императора, на что тот прокричал: «Да плевал я на вашего Государя Императора!».

Орешкин был арестован, и началось уголовное расследование по обвинению в оскорбительных высказываниях в адрес Государя Императора. Какой-то высокий чин, чтобы похвастаться успехами в борьбе с преступностью, доложил это дело Александру III.

Тот, просмотрев объемное производство, написал резолюцию: «Дело закрыть, Орешкина освободить, моих портретов в кабаках не вешать, передать Орешкину, что я тоже на него плевал!»:

Источник: reyestr.court.gov.ua

Дальше Бущенко, ссылаясь на европейскую Конвенцию по защите гражданских прав и основных свобод и Конституцию Украины, выступил против решения своих коллег. По его мнению, преследование граждан за антимилитаристскую позицию противоречит европейскому праву. Бущенко указал, что публичные высказывания Коваленко не составляли преступления, поскольку были реализацией его права на свободное выражение взглядов:

Источник: reyestr.court.gov.ua

Проанализировав нормы Уголовного кодекса, Конституции и решений ЕСПЧ, Бущенко сделал вывод, что призывы на митинге сами по себе не являются преступлением, и защищаются правом на свободу слова. В выступлении Эдуарда Коваленко подчеркивалась цель собрания: выразить недовольство братоубийственной войной и мобилизацией. А присутствующие на митинге вполне адекватно отреагировали на эти высказывания одобрительными возгласами, и более ничем. Через несколько минут после речи Коваленко люди скандировали лозунг «Миру — мир! Миру — мир!»:

Источник: reyestr.court.gov.ua

На вынесенный приговор «особое мнение» одного из судей не влияет. Но оно может помочь при дальнейшем обжаловании в Европейском суде по правам человека.

Приговор Эдуарду Коваленко — опасный прецедент

«Страна» проанализировала судебную практику вынесения приговоров по статье 114-1 Уголовного кодекса. Как оказалось, особо отличился только суд города Рубежное Луганской области. Он вынес несколько приговоров по данной статье, причем массовых.

Например, 11 человек было осуждено в 2015 году за то, что 9 мая 2014 года перекрыли движение военному эшелону на станции Куземовка на границе Харьковской и Луганской областей.

Тогда местные жители узнали, что на станцию должен прибыть из Купянска эшелон из 60 вагонов с военной техникой и личным составом, предназначенными для участия в АТО. Собравшись на станции, люди перекрыли железнодорожные пути баррикадой из шпал и подручных предметов. В результате военный эшелон был вынужден разгрузиться на станции Кисловка в 30 километрах от Куземовки:

Источник: google.com/maps

Всего, по оценкам подсудимых, в акции принимали участие до 100 человек. Прибывшая на место событий милиция производила видеосъемку. В результате большинство участников удалось опознать.

Все 11 обвиняемых по данному приговору получили пятилетние сроки лишения свободы. Двое из них получили реальные сроки, остальным девятерым дали по пять лет условно, с отсрочкой на три года.

В январе 2016 года был вынесен еще один приговор по этим событиям. Еще одному человеку дали пять лет с отсрочкой на три года.

Однако отметим, что эти приговоры вынесены не за призывы против мобилизации. Рубежанский городской суд применил статью 114-1 УК за противодействие Вооруженным силам.

Так что, по сведениям «Страны» единственными осужденными за призывы против мобилизации в Украине являются Руслан Коцаба и Эдуард Коваленко. Приговор Коцабе впоследствии был отменен. А приговор Эдуарду Коваленко, наоборот, в феврале был «освящен» Верховным судом.

Теперь на решение Верховного суда при рассмотрении аналогичных дел могут ссылаться местные суды. Это открывает возможность для вынесения других приговоров за призывы против мобилизации, по которым будут давать реальные сроки.

https://strana.ua/articles/rassledovania/193176-verkhovnyj-sud-ukrainy-ostavil-v-sile-prihovor-eduardu-kovalenko-v-vide-pjati-let-lishenija-svobody-za-prizyvy-protiv-mobilizatsii.html

Эдуард Коваленко единственный кандидат в президенты Украины от народа

В начале 2019 года в соответствии с Законом Украины «О выборах президента Украины» в городе Киеве партия СПАС провела съезд, на котором единогласно выдвинула кандидатом в президенты Украины Эдуарда Коваленко.

Документы были поданы для регистрации в Центральную избирательную комиссию. После заседания избирательной комиссии Эдуарду Коваленко было отказано в регистрации кандидатом в президенты Украины.

Аргументация отказа была такова – наличие судимости по статье 114-1 УК Украины (за его выступление на митинге против войны и за мир на Донбассе).
В тот период времени лидер партии СПАС Эдуард Коваленко находился в Киевском следственном изоляторе, ожидая заседания Верховного суда Украины.

Группа единомышленников провела ряд пикетов и митингов возле Центральной избирательной комиссии с требованием о регистрации в кандидаты президента Украины Эдуарда Коваленко. Но олигархический режим Порошенко не пошел навстречу требованиям митингующих.

На данный момент зарегистрировано 39 кандидатов в президенты Украины, которые внесены в избирательный бюллетень. И ни одного из них нет от народа. Одни либо сами олигархи, другие представляют олигархические кланы.
Единственным кандидатом от народа является Эдуард Коваленко!
Призываем всех здравомыслящих людей, невзирая на то, что преступный олигархический режим Порошенко не зарегистрировал в кандидаты на пост президента Украины лидера партии СПАС Эдуарда Коваленко, проголосовать на выборах именно за него. А именно в день выборов президента Украины, 31 марта 2019 года, прийти на избирательные участки и написать в избирательном бюллетене по диагонали «Эдуард Коваленко – партии СПАС». Тем самым мы не дадим возможности олигархам и их представителям получить любым способом победу и ввести в заблуждение народ Украины.
Мы верим, что час истины настанет! Впереди, 25 октября 2019 года, парламентские выборы.
Наши голоса и наши души не купить!

Коваленко — народный президент!
Слава Солнцу!
Свету Слава!
Олигархов на нары!

Необходима финансовая поддержка на борьбу против олигархического режима, адвокатскую, информационную и правозащитную деятельность.
Средства можно переводить на мобильный телефон 0973812530

Все цивилизованное человечество поздравляем с Солнечным Новым годом

Испокон веков древние арии и родственные им народы 20 марта каждого года празднуют день весеннего равноденствия. В этот день Земля, облетая в космосе вокруг Солнца за 365 дней, заканчивает свой полный круг пути. И длина дня уравнивается с длиной ночи.

Этот космический цикл называется Днем весеннего равноденствия. Все последующие дни, вплоть до дня летнего солнцестояния, день будет увеличиваться, а ночь уменьшаться.

Многие тысячелетия тому назад человечество изучавшее астрономию и движение планет пришло к пониманию того, что 20 марта в северном полушарии на планете Земля наступает фаза Нового Солнечного года.

Разные названия этому празднику давали жители Земли. Но мы, как потомки великой цивилизации, остановимся на его главном и основном названии – Солнечный астрономический новый год.

Поздравляем всех с этим древним праздником! Желаем в жизни счастья и Солнца!

Ибо свет сильнее тьмы!
Слава Солнцу!
Свету Слава!
Олигархов на нары!
Ибо СПАС!

СУДДЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ: ЄВРОКОНВЕНЦІЯ, КОНСТИТУЦІЯ І КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ ВИЗНАЧАЮТЬ, ЩО ЗАКЛИКИ ПРОТИ МОБІЛІЗАЦІЇ НЕ МОЖУТЬ БУТИ ЗЛОЧИНОМ І НЕ Є «ПЕРЕШКОДЖАННЯМ ЗБРОЙНИМ СИЛАМ»

13 березня 2019 опубліковано окрему думку судді Верховного Суду Аркадія Бущенка (до обрання суддею був виконавчим директором Української Гельсинської спілки з прав людини і виграв понад 60 справ у Європейському Суді) щодо постанови колегії Касаційного кримінального суду від 26.02.2019: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80396348?fbclid=IwAR0uGEq4lrdJHpBFPfTqAVVT4BrzJVpiO1zfYO_vI0-gH1ndW05E8zGs8XI.
Колегія залишила в силі вирок Генічеського райсуду Херсонської області, який 15.05.2017 визнав Едуарда Коваленка винним за ст. 114-1 КК (Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань) та засудив його до 5 років позбавлення волі. Фактично Коваленка вперше в Україні засудили за зміст виступу на мирному зібранні. За обвинувальний вирок були судді ВС Лагнюк М. М. (головуючий) та Король В. В. Бущенко, посилаючись на європейську Конвенцію із захисту громадянських прав та основоположних свобод та Конституцію України, виступив проти такого рішення.
На початку 2015 від Заходу до Сходу України прокотилася хвиля стихійних мітингів проти мобілізації. Багато їх учасників зазнало репресій, проте за ст. 114-1 обвинувальні вироки отримали двоє: Руслан Коцаба та Едуард Коваленко. Вирок щодо Коцаби був скасований апеляційним судом Івано-Франківської області (Верховний Суд України згодом скасував це апеляційне рішення з процедурних моментів і судові справи щодо Коцаби тягнуться й досі).
Так чи інакше, позиція судді Бущенка та суддів Івано-Франківського апеляційного суду свідчать, що переслідування громадян за антимілітаристську позицію протирічить європейському праву.
Подаємо окрему думку судді Верховного Суду Аркадія Бущенка без знеособлення.

Окрема думка судді Бущенка А.П.
до постанови колегії суддів
Касаційного кримінального суду Верховного Суду
від 26 лютого 2019 року
у справі № 653/1302/15-к (провадження № 51-2803км18)

1. При правлінні Імператора Олександра III такий собі Орєшкін, хильнувши зайвого в кабаку, почав бешкетувати. Щоб його присоромити, йому вказали на портрет Імператора, на що той прокричав: «Та плював я на вашого Государя Імператора!». Орєшкін був заарештований, і розпочалось кримінальне розслідування за звинуваченням в образливих висловлюваннях на адресу Государя Імператора. Якийсь високий чин, щоб похвалитися успіхами у боротьбі за злочинністю, доповів цю справу Олександру III. Той, проглянувши об’ємне провадження, написав резолюцію: «Справу закрити, Орєшкіна звільнити, моїх світлин у кабаках не вішати, передати Орєшкіну, що я теж на нього плював!».
2. Повернемося з похмурих часів царизму до сучасної демократичної України, яка керується принципом верховенства права, в якій діє Конституція, на правову систему якої впливають міжнародні зобов’язання за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), де суди виступають вартовими прав людини від довільних або надмірних зазіхань уряду, де вважається цінністю право вільно висловлювати свою думку, навіть якщо вона не подобається уряду.
3. В Україні Едуард Коваленко був засуджений до п’яти років позбавлення волі за замах на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період та публічні заклики до захоплення будівель чи споруд, що загрожують громадському порядку (частина третя статті 15 у сукупності з частиною першою статті 114-1 та стаття 295 Кримінального кодексу України (далі – КК)).
4. 27 січня 2015 року Коваленко, прийшовши на стихійний мітинг, на якому зібралося кілька десятків людей, через гучномовець звернувся до них з промовою, у якій містилися такі висловлювання:
«Приветствую всех участников борьбы за счастье трудового славянского народа. Мы понимаем, что идет сейчас братоубийственная война. Мы здесь собрались для того, чтобы показать, что мы недовольны этим. Мы выставляем ультиматум. Если не остановят мобилизацию на территории Украины, мы перекроем дороги, возьмем штурмом военкоматы, райотделы милиции и все остальные органы власти. Поэтому все, кто заинтересован, чтобы его родные и близкие остались живыми, должны вместе собраться, мобилизоваться против мобилизации. Поэтому инициативная группа, которая организовала сегодняшнее собрание, должна всех зафиксировать, взять телефоны, чтобы в необходимый момент мы могли быстро собраться».
5. Верховний Суд підтвердив правильність засудження Коваленка до п’яти років ув’язнення.
6. Я не можу погодитися з таким рішенням більшості колегії, оскільки вважаю, що в діях Коваленка відсутній склад будь-якого з інкримінованих йому злочинів і його засудження порушує його основоположне право на висловлювання своєї думки та ще більш стародавнє право не бути покараним за дії, що не заборонені законом.
7. У цій справі діяння, у вчиненні якого обвинувачувався Коваленко, обмежувалося виключно його висловлюваннями. Захисту, посилаючись на статтю 34 Конституції, вважав, серед іншого, що публічні висловлювання Коваленка не складали злочину, оскільки були реалізацією його права на вільне вираження поглядів, а його засудження і покарання виходить за рамки допустимих обмежень свободи вираження поглядів.
8. Відомо, що свобода вираження поглядів не безмежна. Частина третя статті 34 Конституції передбачає, серед іншого, що «здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам …». Однак, наявність конституційного «інтересу» не звільняє Суд від обов’язку перевіряти у кожному випадку, чи є обмеження цієї свободи або санкції, застосовані у зв’язку із здійсненням права на вільне вираження поглядів, необхідними в демократичному суспільстві (стаття 10 Конвенції).
9. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) напрацював значну практику щодо критеріїв виправданого втручання у свободу слова. Як зазначав ЄСПЛ, свобода вираження складає одну з сутнісних засад демократичного суспільства та одну з основоположних умов для його прогресу та для самореалізації кожного. Враховуючи положення параграфу 2 статті 10, вона поширюється не лише на «інформацію» чи «ідеї», які сприймаються схвально або вважаються необразливими чи індиферентними, але також й на такі, що ображають, шокують або бентежать. Такими є вимоги плюралізму, терпимості та широкоглядності, без чого не існує «демократичного суспільства». Як передбачено у статті 10, ця свобода може зазнавати виключень, які, однак, мають тлумачитися вузько, а необхідність будь-якого обмеження має бути встановлена переконливо.
10. Прикметник «необхідний» в значенні статті 10 § 2 передбачає наявність «нагальної суспільної потреби». Договірні сторони мають певну свободу розсуду у оцінці наявності такої потреби, однак вона існує пліч о пліч з європейським контролем, який охоплює як законодавство, так і рішення по його застосуванню, навіть якщо воно ухвалене незалежним судом.
11. Крім того, ЄСПЛ зазначає, що стаття 10 § 2 залишає дуже малий простір для обмеження політичних висловлювань або дебатів з питань суспільного значення , і межі дозволеної критики уряду є ширшими … У демократичних системах дії чи бездіяльність уряду мають бути під пильним контролем… суспільної думки. Більше того, панівне становище уряду зобов’язує його виявляти стриманість у використанні кримінального переслідування, особливо, якщо доступні інші заходи для відповіді на невиправдані нападки та критику своїх опонентів. Тим не менше, держава як гарант громадського порядку може вдаватися до заходів, навіть кримінально-правового характеру, з метою відповідно і без надмірності реагувати на такі висловлювання. Нарешті, коли такі висловлювання підбурюють до насильства проти людей чи посадовців, або проти груп населення, державні органи мають широку сферу розсуду, коли оцінюють необхідність втручання в свободу вираження.
12. Кожну ситуацію, що стосується обмеження свободи слова, у тому числі покарання за висловлювання, ЄСПЛ розглядає в світлі добре відомого трискладового тесту: чи передбачене обмеження законом, чи переслідує воно легітимну мету, чи є воно необхідним у демократичному суспільстві (включаючи домірність меті).
13. Важко заперечити наявність у обставинах цієї справи суспільного інтересу, який може зумовити реакцію держави на висловлювання Коваленка в той час і в тому місці, де вони відбулися. Але є реакція і реакція. В Олександра ІІІ також відреагував на загрозу для трону з боку Орєшкіна. Коваленку з реакцією держави не так поталанило.
14. Моя незгода з більшістю стосується інших критеріїв виправданості втручання в право на висловлювання своїх поглядів:
(1) я вважаю, що засудження за статтею 114-1 КК у цьому випадку не було передбачено законом; іншими словами, я не вважаю, що у висловлюваннях Коваленка є склад цього злочину;
(2) я не переконаний в тому, що інкриміновані висловлювання несли безпосередню загрозу громадському порядку, що є обов’язковим елементом злочину, передбаченого статтею 295 КК;
(3) і нарешті, за будь-яких обставин я не вважаю призначене йому покарання домірним вчиненому, враховуючи принципи, наведені вище.
15. ЄСПЛ розглянув доволі багато справ, що стосувалися застосування кримінальних санкцій за висловлювання, у тому числі висловлювання, які розцінювалися урядами як підбурювання до насильства. Ціла низка справ стосувалася Туреччини, де в окремих регіонах існує не менш напружена ситуація, ніж на сході України, що може в певних випадках виправдати заходи з втручання в свободу слова. Але ЄСПЛ з великою пересторогою завжди ставився до ув’язнення за висловлювання. Наприклад, у справі Karataş, засудженого за заклики до насильства та поширення сепаратистської пропаганди, Суд зазначив, що він «вражений суворістю покарання, застосованого до заявника, особливо тим, що той був засуджений до тринадцяти місяців ув’язнення». В деяких справах і два місяці ув’язнення викликали стурбованість.
16. В нашій справі за свої висловлювання Коваленко отримав п’ять років ув’язнення, що prima facie виглядає разюче непомірним покаранням за висловлювання, і така екстраординарна суворість вимагала від Верховного Суду особливо прискіпливого аналізу оскаржених судових рішень
Щодо наявності у висловлюваннях «замаху на перешкоджання діяльності Збройних сил України»
17. На відміну від справи Орєшкіна, де обвинувачення мало тверду основу в законі , у справі Коваленка звинувачення у перешкоджанні діяльності Збройних Сил не проходить навіть першу щабель трискладового тесту (див. пункт 12 вище). Кримінальна відповідальність за «заклики» протидіяти мобілізації не передбачена законом, такі заклики не складають злочину; і захист навів достатньо вагомі аргументи щодо цього, які потребували відповіді Суду.
18. Не буду захаращувати текст цитатами зі статей 58 та 92 Конституції і статті 7 Конвенції, щоб довести, що злочин має бути визначений законом.
19. Відповідно до практики ЄСПЛ поняття «закон» («law») в статті 7 співвідноситься з цим поняттям в інших статтях Конвенції, включаючи в себе як національне законодавство, так і судову практику, і охоплює також вимоги до його якості, особливо щодо доступності і передбачуваності. Людина має розуміти з формулювання відповідного положення, і, за потреби, за допомогою судового тлумачення та відповідної поради фахівця, які його дії та/або бездіяльність потягнуть кримінальну відповідальність.
20. Стаття 114-1 КК передбачає відповідальність лише за «перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період», тобто за реальні дії, які створили перешкоди або – при замаху – створили б таку перешкоду в разі доведення до кінця.
21. Однак ця стаття не охоплює публічні заклики до протидії мобілізації. Навіть якщо припустити, що протидія мобілізації у якомусь своєму віддаленому наслідку може перешкодити діяльності Збройних Сил, і таким чином заклик протидіяти мобілізації дорівняти до заклику перешкоджати діяльності Збройних Сил, такий заклик все одно не охоплюватиметься складом злочину, визначеним у статті 114 1 КК.
22. Підхід законодавця до криміналізації публічних закликів до небажаної поведінки, втілений у Кримінальному кодексі, не залишає сумніву у тому, що законодавець не вважає самі по собі публічні заклики до вчинення злочину складовою того злочину, до якого закликають, або стадією вчинення такого злочину, а є самостійним діянням, яке потребує окремого визначення.
23. Кримінальний кодекс України має лише кілька злочинів, заклики до яких також є кримінальним злочином. Нижче співставленні диспозиції «реальних» злочинів та диспозиції злочинних закликів до «реальних» злочинів:
ДІЯННЯ ЗАКЛИКИ
Стаття 109, частина 1 Стаття 109, частина 2
Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій
Стаття 110, частина 1 Стаття 110, частина 1
Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України… … публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій
Стаття 258, частина 1 Стаття 258-2 , частина 1
Терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків … Публічні заклики до вчинення терористичного акту, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів з такими закликами
Стаття 299, частина 1 Стаття 299, частина 1
Жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів… … публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій —
Стаття 341 Стаття 295
Захоплення будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, з метою незаконного користування ними або перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ, організацій Публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту
Стаття 437 Стаття 436
1. Планування, підготовка або розв’язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, а також участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій
2. Ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій. Публічні заклики до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів
Стаття 442, частина 1 Стаття 442, частина 2
Геноцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу Публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів
24. Позиція законодавця, який розглядає заклики як окремий вид злочину, а не як стадію вчинення злочину, до якого закликають, знаходить вираження і у його підходах до покарання. Навіть визнаючи суспільну небезпеку певного виду закликів, кримінальний закон завжди вважає такі заклики суттєво менш небезпечним злочином ніж той злочин, до якого закликають. Це можна побачити, зіставивши максимальні покарання за дії і за заклики до дій:
ДІЯННЯ ЗАКЛИКИ
Стаття 109, частина 1 – 10 років позбавлення волі Стаття 109, частина 3 – 5 років позбавлення волі
Стаття 110, частина 3 – довічне позбавлення волі Стаття 110, частина 1 – 10 років позбавлення волі
Стаття 258, частина 3 – довічне позбавленням волі Стаття 258-2, частина 2 – 5 років позбавлення волі
Стаття 299, частина 3 — 8 років позбавлення волі Стаття 299, частина 1 – 3 роки обмеження волі
Стаття 341 – 5 років позбавлення волі Стаття 295 – 3 роки обмеження волі
Стаття 437, частина 2 – 15 років позбавлення волі Стаття 436 – 3 роки позбавлення волі
Стаття 442, частина 1 — довічне позбавлення волі Стаття 442, частина 2 – 5 років позбавлення волі
25. Публічні заклики до вчинення інших суспільно-небезпечних дій законодавець залишив поза межами кримінального закону. Неможливо знайти в законі жодних підстав для припущення, що таке промовчання законодавця означає, ніби всі інші публічні заклики входять до складу тих злочинів, до яких вони закликають. Навпаки, спосіб криміналізації публічних закликів в Кодексі доводить, що інші заклики законодавець вважав індиферентними з погляду кримінального права. До числа таких незлочинних публічних закликів входять і публічні заклики до перешкоджання діяльності Збройних Сил.
26. Я припускаю, що за певних умов публічний заклик може стати стадією вчинення «реального» злочину. Але однією з умов перетворення публічного заклику на стадію вчинення реального злочину має бути відгук на заклик та прийняття такого відгуку, тобто змова співучасників. Безуспішний заклик, заклик без відгуку не утворює ніякої стадії вчинення злочину і навіть не завжди може вважатися виявленням умислу на вчинення «реального» злочину, якщо тільки він не криміналізований спеціальним положенням.
27. Власне, тому публічний заклик і виділяється в окремий злочин, оскільки його зв’язок з «реальним» злочином майже неможливо прослідкувати, і публічний заклик має свою специфічну суспільну небезпеку, навіть якщо не призводить до жодних наслідків.
28. Однак ще раз підкреслюю, що законодавець не вважав публічні заклики до «перешкоджання діяльності Збройних Сил» злочином, а тому засудження Коваленка за статтею 114-1 КК суперечить принципу nullum crimen sine lege.
29. Я переконаний, що кримінальний закон – це занадто небезпечна зброя; і якщо законодавець у цьому випадку вважав за потрібне тримати зброю зачохленою, суди не вправі партизанськими методами розширеного тлумачення пускати її в хід, а Верховний Суд не має права толерувати такі методи.
Чи є висловлювання Коваленка «закликами» в значенні статті 295 КК
30. Я не зміг погодитися зі своїми колегами також у тому, що висловлювання Коваленка містять склад злочину, передбачений статтею 295 КК, незважаючи на те, що – на відміну від статті 114-1 – ця стаття спеціально призначена для публічних закликів. Не викликає сумнівів, що законодавець у певних випадках має право обмежувати свободу слова, у тому числі за допомогою кримінального закону.
31. Однак Суд не може тлумачити кримінальний закон таким чином, щоб його значення суперечило вимогам Конституції та міжнародним зобов’язаннями України. В доволі давній постанові свого Пленуму Верховний Суд України зазначав, що «виходячи з положення статті 9 Конституції України про те, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, суд не може застосувати закон, який регулює правовідносини, що розглядаються, інакше як міжнародний договір. У той же час міжнародні договори застосовуються, якщо вони не суперечать Конституції України» .
32. Враховуючи неуникну невизначеність терміну «заклики», Суд при його тлумаченні мав керуватися і положеннями Конституції, і положеннями Конвенції, щоб тлумачення не вийшло за вузькі межі, залишені цими положеннями для покарання за висловлювання.
33. Тут доречно послатися на відомий вислів судді Верховного Суду США Голмса, який казав: «Ми маємо завжди опиратися намаганням обмежити вираження думок, які ми ненавидимо та вважаємо просякнутими смертельною небезпекою, крім тих випадків, коли воно настільки невідворотно загрожує негайним втручанням в законну та нагальну мету права, що його негайне обмеження є необхідним для порятунку країни». Або інше висловлювання з юриспруденції Сполучених Штатів: «Щоб дійти висновку про виражену та нагальну небезпеку, яка виправдовує обмеження свободи висловлювання, має бути доведено, що було очікуваним або підтриманим негайне і значне насильство або що минула поведінка заявника давала підстави вважати, що його заклики до насильства потягнуть негайні дії з тяжкими наслідками».
34. Слід відзначити, що кримінальна норма, сформульована в статті 295 КК, достатньо чітко втілює вимогу реальності і безпосередності загрози, оскільки забороняє не будь-які «публічні заклики до захоплення будівель чи споруд», а такі «публічні заклики до захоплення будівель і споруд, що загрожують громадському порядку». Тобто Суду слід було визначити, чи містили висловлювання Коваленка таку серйозну небезпеку для громадського порядку, щоб становити «заклики» у кримінально правовому значенні.
35. Тут слід дослідити обстановку, у якій прозвучала промова Коваленка, його особистість та інші фактори, аби визначити, чи мала його промова потенціал спровокувати натовп до насильства. Відомо, що в той день відбувався стихійний мітинг біля військкомату, пов’язаний з початком призову по мобілізації; мітинг був цілком мирним, жоден доказ у справі не свідчить про присутність у будь-який момент агресивно налаштованого натовпу, люди висловлювали своє невдоволення призовом, але не переходили межі висловлювання. В якійсь момент виступив Коваленко зі своєю промовою (див. пункт 4 вище).
36. Як я не напружую слух і зір, я не можу угледіти в його висловлюваннях будь-чого, що свідчило б про їх спрямованість на підбурення до насильства. У виступі підкреслюється мета зібрання: висловити невдоволення братовбивчою війною і мобілізацією. Навіть страшне слово «ультиматум» використане як риторичний прийом, аби підкреслити силу цього невдоволення, з посиланням на готовність вдатися до більш рішучих дій в якийсь невизначений момент за якихось туманних умов. Риторика промови просякнута абстрактними і невизначеними термінами: «ми», «в потрібний момент» тощо, і нічим не відрізняється від закликів, попереджень, ультиматумів, що звучать кожного дня з вуст політичних діячів. Жодних закликів до негайного насильства.
37. Присутні на мітингу цілком адекватно відреагували на ці висловлювання схвальними вигуками – й більш нічим. Промова Коваленка жодним чином не вплинула на характер мітингу. З того, що я помітив на відеозапису, найбільш агресивним проявом натовпу через кілька хвилин після промови Коваленко було скандування лозунгу «Миру – мир! Миру – мир!».
38. Маловідома для зібрання особа Коваленка також не свідчить хоч про мінімальну його здатність збурити натовп і спровокувати негайне і значне насильство. Власне відсутність такого потенціалу доводиться самим формулюванням обвинувачення: «присутні на стихійному зібранні особи відмовились вчиняти протиправні дії, на які той їх підбурював».
39. Будь-хто може самостійно зробити висновки щодо наявності у виступі Коваленка нагальної небезпеки значного насильства та щодо загрози існуванню країни.
40. Більшість колегії у обґрунтування висновку про те, що у висловах Коваленка містяться «заклики», послалась на висновок спеціаліста з лінгвістики. Попри всю повагу до славетних досягнень лінгвістичної науки, я все ж вважаю, що питання, чи містять ті чи інші висловлювання «заклик» як складову кримінального злочину, виходить далеко за межі лінгвістики і є виключною компетенцією суду.
41. Наявність закликів не може бути з’ясована лише аналізом лінгвістичних характеристик, оскільки залежить від контексту, у якому використане висловлювання. Аналіз обставин і значення певного висловлювання у таких обставинах – завдання, для якого у лінгвіста немає ані належних інструментів, ані повноважень. Наприклад, у відомому афоризмі «свобода слова не сягає права кричати «Пожежа!» в переповненому театрі», висновок про «заклик» в слові «пожежа» ми робимо не з його лінгвістичних характеристик, а з інших обставин.
42. Зважаючи на викладене, я дуже далекий від переконання, що висловлювання, інкриміновані Коваленку, могли хоча б потенційно перетворитися на негайну загрозу громадській безпеці, що є необхідною складовою злочину, передбаченого статтею 295 КК.

Суддя Аркадій Бущенко

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2267009850180908&id=100006157449212&sfnsn=mo